Фітосанітарний стан дерев після омолоджуючої обрізки
На загальний стан і життєдіяльність дерев липи після омолоджуючої обрізки поряд з антропогенними факторами суттєвий вплив здійснюють різні шкідники, яких на липі зустрічається біля 200 видів. Не всі вони являються масовими шкідниками, які мають суттєве господарське значення.
Ми спостерігаємо на гілках звисаючі донизу довгі трубки, які складені із щільно скрученого листя. Черешки листків зігнуті, і всі утворення складаються із висохлих листків. Характерне пошкодження наносить невеликий жучок із родини довгоносикові – березовий трубкокрут (Byctiscus betulae). Даний шкідник наносить шкоду лише омолодженим рослинам, на неомолоджених що зростають у тих самих умовах і контрольних зустрічаються поодинокі випадки виявлення березового трубкокрута.
На верхній стороні листків дуже часте явище – наявність характерних конусоподібних яскраво-червоних галів, кількість яких інколи на окремих листках дуже значна. Це галли липового кліщика (Eriophyes tiliae), представника особливої родини Eriphyidae, до неї відносяться мікроскопічні кліщики. Галли цих кліщиків розвиваються переважно в другій половині літа [42]. На омолоджених рослинах цього шкідника не було виявлено, але на неомолоджених і контрольних деревах він зустрічається доволі часто.
Аналіз фітосанітарної оцінки липи крупнолистої свідчить, що обрізка дерев підвищує рівень захворень порівняно з неушкодженими рослинами (табл 9). Зростає кількість рослин з засохлими гілками. Перші три роки набагато сильніше ушкоджуються листки.
За кількістю дерев з ушкодженим листям варіанта 2 і 3 вирізняється мало, але дуже збільшується відсоток ушкоджених листків на дереві і площа пошкодження листка. Якщо у дерев без обрізки у серпні відсоток ушкодження площі листка на другий рік досліду липи крупнолистої складав 15,8%, то у омолоджених дерев він становив 22,4% . На третій рік досліду ці цифри дорівнювали 15,3% і 21,46% відповідно. Це можна пов’язати з тим, що у омолоджених дерев формуються листки з менш розвиненою кутикулою і більшими розмірами продихів, що є однією з причин зниження імунітету рослин. Це є також однією з причин більшого пошкодження листків рослин інгредієнтами викидів автотранспорту. Найчастіше зустрічаються міжжилкові хлорози, плямисті хлорози, рівномірний хлороз всієї листкової пластинки. Для рослин характерні точкові, плямисті і крайові некрози.
Найбільш розповсюдженою хворобою листків вважається борошниста роса. Перші признаки зараження виявляються весною, коли на молодих листках з’являється тонкий наліт грибниці. Це первинне враження міцелієм, який зберігається в бруньках. Загальне враження стає добре вираженим в кінці червня – на початку липня.
Шкодочинність борошнистої роси полягає в тому, що листки покриті грибницею, знижують асиміляцію, скручуються, буріють і передчасно опадають. Це призупиняє приріст, визиває деформацію пагонів і стволиків в цілому. Крім того пошкоджені рослини не устигають підготувати пагони до зимівлі, котрі залишаються недорозвинутими і зазвичай піддаються осіннім заморозкам [43].
Таблиця 9
Фітосанітарна оцінка дерев після омолодження
|
| Загальна кількість дерев | Кількість дерев з засохлими гілками | Кількість пошкоджених дерев | Кількість заражених грибами дерев | Відсло-ювання кори | Пероноспороз | Пошкоджені листовійкою | Випавшi дерева % | |
| некрозом | хлорозом | ||||||||
| Обрізані дерева | |||||||||
| Штук | 326 | 15 | 109 | 58 | 3 | 2 | - | 17 | 11 |
| % | 100 | 4,61 | 33,44 | 17,80 | 0,92 | 0,62 | - | 5,22 | 3,38 |
| Необрізані дерева | |||||||||
| Штук | 135 | 3 | 30 | 15 | - | - | - | 1 | - |
| % | |||||||||
Кількість загиблих дерев у контролі не було, у досліді 3,38% липи крупнолистої загинули на 3 рік після омолодження. Головна причина загибелі – ураженість фітопатогенними грибами. У необрізаних дерев вони не були виявлені. Серед обрізаних дерев липи крупнолистої кількість уражених стовбурів становило 0,92%. Ми вважаємо, що це пов’язано з якістю обрізки.
Під час обстеження дерев на проспекті Гагаріна на другий рік після обрізки було відмічено, що омолоджуюча обрізка на липі крупнолистій зроблена не якісно, це створило “ворота” для проникнення фітопатогена.
На деревах спостерігається поява білих шкірястих скупчень міцелію трутовика справжнього (Fomes fomentarius), плодових тіл поки що немає . В більшій мірі у рослин з пошкодженням кори у верхній частині стовбура безпосередньо біля зрізу, але захворювання виявлено у дерев без пошкоджень також у безпосередній близькості біля місця обрізування. Завдяки розвитку гриба відбувається погане заростання сучків, викривлення стовбура, рани і тріщини.
В меншій кількості зустрічається трутовик лускатий (Polyporum squamosus). Гниль розміщується в нижній частині стовбура (не вище 3 метрів). Проникає в рослину через механічні пошкодження. Утворює крупні однорічні м’ясисті плодові тіла з м’ясистою ніжкою.
Аналіз ушкоджень рослин з глибокою омолоджуючою обрізкою показав, що липа крупнолиста в більшій мірі пошкоджена трутовиком справжнім. Слід зазначити й те, що на не обрізаних деревах в зоні забруднення та на контрольних деревах умовно чистої зони пошкодження стовбурів і листя було незначним порівняно з дослідними деревами. Це свідчить про те, що сильна вразливість дерев настає внаслідок порушень технології обрізки і утворення раневих поверхонь через які проникають збудники хвороб.
Відносно високий рівень ураження стовбурів рослин після сильної омолоджуючої обрізки перш за все, пов’язаний з тим, що гіфи грибів переносяться на незаражені дерева не продезинфікованим інструментом. Важливою причиною є те, що після процедури обрізки свіжі рани, які є воротами для інфекції, не були оброблені спеціально призначеною для дезинфекції і захисту від кліматичних умов речовиною.
