Матеріали і методи
Як об’єкти досліджень використовували 25-річні дерева липи крупнолистої (Тilia platyphyllos Scop.) Обстеження дослідних дерев проводили від кінцевої зупинки трамвая № 1 по проспекту Гагаріна до перехрестя з вулицею Козакова.
Контрольні рослини (варіант 1) зростали на території ботанічного саду на відстані 1 км від автомобільних шляхів, дослідні рослини – на проспекті Гагаріна безпосередньо біля автодорожнього полотна з інтенсивністю автомобільного руху 1895шт. за годину. Одні рослини підлягали глибокій омолоджуючій обрізці (варіант 2), інші – ні (варіант 3). Досліди почали проводити на 2-й рік після обрізки.
Проводили вимірювання довжини пагонів, міжвузлів, визначення їх кількості, площі і ваги листків. Морфологічні дослідження виконували за загальновідомими методиками, а площу листків визначали ваговим методом [35].
Анатомічні дослідження проводилися на річних пагонах після припинення росту рослин. На поперечних зрізах, зроблених лезом на відстані 1см від їх апікальної бруньки і розглядали під мікроскопом. Виготовляли поперечні зрізи листків ( 3-го листка від кінця пагона після закінчення їх росту). Вимірювання розмірів елементів структури здійснювали під мікроскопом з використанням окуляр-мікрометра.
Виконували санітарну оцінку стану насаджень у контролі і досліді. Фітопатологічну експертизу проводили протягом вегетації починаючи з травня і закінчуючи вереснем. Рівень пошкодження листків здійснювали за В.С. Ніколаєвським [36]. Підготовку рослинного матеріалу для визначення свинцю проводили за "Методичними рекомендаціями з проведення польових і лабораторних досліджень ґрунту і рослин при контролі забруднення оточуючого середовища важкими металами" [37]. Визначали свинець методом атомно-адсорбційної спектроскопії [38]. Для визначення кількості пилу, що осідав на листках використовували методику, описану Л. Дочингером [39], кількості сірки за SO2 розраховували розрахунковим методом за різницею між контрольними і дослідними рослинами [40]. Визначення листкової маси дерева проводили методом Ю.Л. Цельнікер [41] з наступним перерахунком на площу. Листки деревних рослин для аналізу відбирали з 3-6 модельних об’єктів.
Морфометричні дослідження проводили не менше ніж у 25 повторностях. Результати досліджень оброблені статистично [9].
