Вимоги, які пред’являються до догляду за деревами на міських вулицях
Умови повітряного і грунтового середовища на міських вулицях малопридатні для нормального росту і розвитку деревних рослин.
Дерева, що ростуть у лунках або невеликій смузі на пішохідній частині вулиці, відчувають нестачу освітлення при затіненні будинками або, навпаки, отримують надлишок світлової енергії. Процеси їх росту і розвитку проходять за умов підвищеної температури повітря і грунту, спостерігається перегрівання листя, пагонів і стовбурів дерев в літній період часу, збільшуючий пониженою вологістю повітря на вулицях. Обмежений об’єм грунту в посадочній ямі, а також нерідко її сухість або підвищена вологість негативно впливає на ріст коріння рослин. Тому догляд, який проводиться за деревами на міських вулицях, повинен враховувати специфічність повітряного і грунтового середовища в цих умовах.
Покращення мінерального, повітряного і водного режиму живлення рослин, застосування нових біологічно активних хімічних препаратів і засобів, проведення агродогляду з врахуванням особливостей росту коріння в грунті дозволяють активізувати фізіологічні процеси у дерев, підвищити їх стійкість і декоративність в несприятливих умовах. Особливо цим задачам повинна забезпечувати впроваджена агротехніка догляду за деревами на асфальтованих вулицях.
Агротехнічні заходи по догляду за надземною частиною дерев повинна сприяти усуненню їх перегріву літом, звільняти листя, пагони і гілки від пилу і других твердих часток, що осідають з повітря. Це досягається шляхом постійного дощування крон дерев. Воно дозволяє дещо пом’якшити дію високих літніх температур, підвищує вологість повітря, знижує випаровування води листям, покращує умови асиміляції і дихання дерев.
При догляді за деревами на асфальтованих вулицях необхідно спостерігати за тим, щоб поверхня грунту в лунках була постійно в розпушеному стані. Неприпустиме сильне ущільнення грунту або заростання пристовбурної ділянки бур’янами. Завдяки вмісту великої кількості повітря, яке погано проводить тепло, розпушений грунт значно гірше ущільненого проводить теплову енергію в кореневмісному шарі, не допускаючи тим самим шкідливого для дерева перегрівання коріння.
Необхідно також широко застосовувати мульчування пристовбурних кругів на літо дрібним торфом шаром в 2-3см. Особливого значення набуває мульчування грунту в південних і південно-східних областях.
В умовах росту дерев на асфальтованих вулицях однаково небезпечні і шкідливі сухість грунту в посадочній ямі і її надмірно висока вологість. Нестача вологи прикриває доступ дерев до елементів мінерального живлення, які утримуються в грунті. Зволоження тільки верхнього шару сприяє розвитку поверхневої кореневої системи, яка легко може бути пошкоджена при посусі або розпушуванні грунту. Навпаки, постійний надлишок вологи у всьому кореневмісному шарі різко погіршує умови повітрообміну з усіма негативними наслідками для росту дерев. При визначенні норми поливу в цих умовах слід враховувати інтенсивність випаровування вологи з поверхні лунки, особливо закритої сталевої решітки.
При внесенні добрив в посадках дерев на асфальтованих вулицях потрібно мати на увазі, що тільки одні мінеральні добрива не можуть створити добру структуру грунту і покращити її водно-повітряний режим. Загальною мірою, забезпечуючою створення позитивних умов для росту дерев в лунках на асфальті, є обов’язкове внесення органічних добрив.
Грунт в декоративних зелених насадженнях (скверах, парках відпочинку, алеях і ін.) необхідно засіяти газоном. Біля молодих дерев залишають пристовбурні круги, які навесні і осінню перекопують, а літом виполюють. Через пристовбурні круги дерева поливають, вносять добрива і проводять підживлення. Біля дорослих дерев лунок не залишають. Добрива, підживлення і полив в таких насадженнях можна проводити за всією площею газону [28].
У насадженнях чи алеях необхідно підсаджувати нові рослини на місця випавших, проводити обрізку, проріджування крони і вирізувати кореневі паростки.
Крони дерев поступово розростаються і вимагають обрізки і проріджування. Зрізати слід гілки що заважають одна одній, поламані і сухі. Товсті гілки зрізають гострою садовою пилкою підрізаючи їх знизу, щоб вони відламувалися. Поверхню зрізу зачищають гострим ножем і відразу ж замазують варом або сірою масляною фарбою щоб вода не затримувалася і зріз не загнивав. Зрізати бічні гілки необхідно "на кільце", не залишаючи довгих сучків. Обрізку слід проводити ранньою весною до розпускання бруньок. Щоб встигнути провести обрізку всіх дерев, її необхідно починати в суху погоду в березні. Обрізати дерева можна і в морозну погоду, при температурі вище -5-6оС.
У алейних, рядкових і партерних насадженнях, біля вуличних ділянок, станцій дерева необхідно по можливості обрізувати і підстригати, додаючи їм кулясту, яйцевидну і інші форми. Для надання кулястої форми липі можна проводити обрізку і стрижку крон. Стрижку проводять ранньою весною, а перевірку роблять літом, після другої хвилі відростання дерев. Кожного разу між попередньою і новою обрізкою-стрижкою залишають пагони 10-15см довжиною. Літом проводять лише обрізку довгих пагонів, які відростають поверх стриженої форми крони
Якщо в придорожні насадження висаджені несформовані саджанці, тобто такі, у яких немає крони, то в першу весну, відразу після садіння, у них обрізають бічні гілки від чверті до половини довжини. При цьому нижні гілки укорочують менше, верхні − більше.
На другу-третю весну, коли стовбур дерева досягне 1,5-2м висоти, у них закладають крону: всі гілки, розміщені на штамбі нижче за крону, необхідно зрізати на останню бруньку. Якийсь час вони сприятимуть потовщенню штамбу, а потім, в липні, їх зрізають "на кільце", тобто без залишення сучків. Частину їх можна залишити для зрізування наступного року в липні-серпні. Довгі гілки в закладеній кроні небагато укорочують, щоб викликати ріст слабіших гілок.
Кора штамбів і основних бічних гілок повинна бути чиста. Для цього лишайники необхідно очищати у вологу погоду за допомогою скребків і сталевих щіток. Перед очищенням кори під деревами розстилають брезент, щоб все зібрати і дізнатися, які шкідники були в корі, в якій стадії розвитку. Потім все спалюють.
Після очищення кори штамб і гілки обмазують вапняним розчином (приблизно 1кг вапна на 5л води, куди можна додати 500-600г глини). Обмазування вапном дерев на зиму зберігає кору від пошкодження морозами.
Велику увагу слід приділяти лікуванню ран і цементуванню дупел у старих цінних дерев. Для цього всі рани слід розчистити до живих тканин, замазати садовою мастикою або сірою фарбою, щоб туди не потрапила волога.
Після того, як рани замазані садовим варом, їх перев'язують полотняними бинтами. Мастика використовується садівниками при всіх способах щеплень плодових і декоративних дерев. Рани можна також замазувати фарбою з рослинним маслом, додаючи суху охру або сажу.
Дупло необхідно ретельно розчистити, видаливши всі гнилі залишки деревини і сміття, і обрізати всі відмерлі тканини до живих. Малі дупла можна замазати розчином вапна з глиною (дві частини вапна і одна частина глини). Великі дупла необхідно цементувати. Для цього цегляний щебінь перемішують з піском і цементом і додають воду, щоб маса була вологою. Щебеня беруть сім частин, піску − дві частини і цементу − одну частину. Цю суміш набивають в дупло, а потім виготовляють заливку з піску і цементу (4:1), добре перемішують, заливають в дупло. Зверху роблять цементне стягування з ухилом вниз, для стоку води. Щоб зацементовані місця не були білими, їх зверху фарбують в темний колір [25].
В зимовий період, задля збереження від пошкодження кореневої системи низькими температурами, неможна допускати повного видалення снігу з пристовбурних ділянок дерев.
Дотримання агротехніки догляду за деревами з врахуванням специфічності середовища їх зростання є обов’язковою умовою створення стійких, довголітніх і високодекоративних насаджень на міських вулицях.
